Новини

Щодня ми працюємо й працюємо. Ми будемо почуватися втомленими, а іноді й розгубленими. Тож тут ми зібрали кілька чудових статей з Інтернету, щоб поділитися ними з вами.

Стаття 1. Використовуйте момент і живіть сьогоденням

Ви часто повторюєте такі фрази: «За хвилинку», «Я зроблю це пізніше» або «Я зроблю це завтра».

Якщо так, будь ласка, негайно викресліть їх зі свого словника та скористайтеся цією можливістю! Чому? Тому що ми ніколи не знаємо, скільки часу у нас залишилося — і важливо, щоб ми використали кожну його частинку!

Ваші діти — немовлята й маленькі лише на мить! Фотографуйте! Знімайте відео! Ляжте на землю та грайтеся з ними! Уникайте відповідей «Ні», «Як тільки я закінчу» чи будь-яких інших зволікань.

Будь добрим другом! Ходи в гості! Телефонуй! Надсилай листівки! Пропонуй допомогу! І обов'язково дай друзям знати, як багато вони для тебе значать!

Будь найкращим сином чи донькою, яким тільки можеш бути! Так само, як і з друзями — тримайся поруч, коли це можливо! Дай батькам знати, як сильно ти їх любиш!

Будьте чудовим власником домашньої тварини! Обов'язково приділяйте їм багато уваги та виявляйте до них багато любові!

І останнє, але не менш важливе — відпустіть негатив! Не витрачайте жодної секунди на ненависть чи негативні почуття! Відпустіть усе і живіть теперішнім моментом, а не минулим! Обов’язково проживайте кожну секунду так, ніби вона ваша остання!

Стаття 2. Захід сонця

Одного дня минулого листопада ми побачили дивовижний захід сонця.

Я йшов лукою, біля витоку невеликого струмка, коли сонце, перед самим заходом, після холодного сірого дня, досягло ясного шару на горизонті. Найм'якше та найяскравіше вечірнє сонячне світло падало на суху траву, на гілки дерев на протилежному горизонті та на листя чагарникових дубів на схилі пагорба, тим часом як наші тіні тягнулися довго над лукою на схід, ніби ми були лише порошинками в його променях. Це було таке прекрасне видовище, яке ми не могли собі уявити ще мить тому, а повітря було таким теплим і безтурботним, що нічого не потрібно було, щоб перетворити цю луку на рай.

Сонце сіло над тією відокремленою лукою, де не було видно жодного будинку, з усією славою та пишнотою, якою воно щедро обдаровувало міста, як ніколи раніше. Був лише самотній болотяний яструб, крила якого золотили золотим світлом. Відлюдник визирнув зі своєї хатини, а маленький струмочок з чорними прожилками звивився болотом. Коли ми йшли в цьому чистому та яскравому світлі, що золотило зів'ялу траву та листя, я думав, що ніколи не купався в такій золотій потоку і більше ніколи не купатимуся.

Тож, друзі, насолоджуйтесь кожним днем!